ігнорувати — [ігнорува/тие] ноуру/йу, ноуру/йеиш … Орфоепічний словник української мови
ігнорувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зігнорувати — у/ю, у/єш. Док. до ігнорувати. || Проігнорувати … Український тлумачний словник
проігнорувати — ру/ю, ру/єш, док., перех. 1) Умисно не помітити кого небудь, не звернути уваги на кого небудь. 2) Нехтувати чим небудь, не брати до уваги що небудь … Український тлумачний словник
зігнорувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
проігнорувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
диктаторствувати — ую, уєш, недок. 1) Бути диктатором, користуватися владою диктатора. 2) перен., розм. Ігнорувати колегіальність, допускати грубе адміністрування … Український тлумачний словник
ігнорований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до ігнорувати … Український тлумачний словник
ігнорування — я, с. Дія за знач. ігнорувати … Український тлумачний словник
ігноруватися — у/ється, недок. Пас. до ігнорувати … Український тлумачний словник